Як і його російські колеги, український сталевий мільярдер Ринат Ахметов відчуває негоди світової фінансової кризи.
Його холдинг Метінвест потрапив під світове падіння цін та попиту на сталь. Рівні виробництва у значній сталеливарній індустрії в Україні падають, замовлення скорочуються. Сотні тисяч робітників на фабриках, котрими володіє він та інші українські бізнесмени, хвилюються через можливу втрату роботи.
“Це важкі часи” – сказав пан Ахметов в інтерв’ю Financial Times в Донецьку, найбільшому місті промислового східного регіону України.
Сидячи у ресторані у розкішному готелі, котрим він володіє, він додає: “Спад уже почався”.
Він не єдиний мільярдер, котрий постраждає. Томас Фіала, директор київської інвестиційної компанії Dragon Capital, сказав: “В Україні приблизно десяток мільярдерів”, додаючи, що криза вдвічі скоротила вартість їх активів. Вони не настільки залежні від кредитів порівняно з їх російськими колегами, але все ж мають “близько 10-20 мільярдів доларів невиплачених заборгованостей”, – додає він.
Уродженець Донецька, пан Ахметов став дуже багатим у дуже сприятливий для капіталістів період, котрий послідував після розпаду Радянського Союзу. Загальновідомо найбагатша людина України, він ухопив сталеварні, шахти, підприємства та інші активи за дуже низькими цінами.
У Росії більшість багатства походить з експорту газу та нафти. Багатство в Україні так само сконцентровано на експорті, хоча у цьому випадку йдеться про сталь. Україна входить до першої десятки найбільших експортерів сталі у світі.
У квітневих рейтингах Dragon Capital оцінив активи пана Ахметова у 31 млрд. дол. (24 млрд. євро, 19 млрд. фунтів стерлінгів).
Як ознака того, що страждає не тільки пан Ахметов, Ігор Коломойський – інший мільярдер та співвласник трьох орієнтованих на експорт фероспавлних заводів в Україні – зупинив виробництво 1 листопада.
У 2007 році 34-річний Костянтин Жеваго розмістив на лондонській біржі акції своєї гірно-видобувної компанії Ferrexpo. У цій авантюрі він використав чверть Ferrexpo як гарантію для позики для фінансування планів розширення. Але ціна її акцій обвалилась і банк-інвестор скористався своїм правом продати закладену частку іншій компанії, скоротивши таким чином долю Жеваго з 75% до 50%.
Позичальники були більш обережними щодо надання позик українським мільярдерам через безперестанний політичний безлад. Перспектива спаду та низькі ціни на сталь піднімають питання щодо їх спроможності виплачувати борг. Але у пана Ахметова усе ще повний гаманець, як каже пан Фіала.
Боячись спаду та звільнень, донеччани сподіваються, що пан Ахметов допоможе їм вберегтися від серйозних проблем. Він відмовився детально коментувати вплив спаду, але завірив, що будь-якою ціною уникатиме звільнень.
Він наголосив на необхідності уряду підтримати ті українські банки, що зараз переживають складні часи, але наполіг, що “я не потребую ніякої особливої підтримки”.
Уряд у Києві запропонував підтримку в обмін на пакет акцій, котрий потім може бути проданий.
Пана Ахметова найбільше турбує пані Тимошенко, прем’єр-міністр. Вона погрожувала націоналізувати фабрики, котрі звільняють працівників та не спроможні виплачувати зарплати. Побоювання пана Ахметова також розділяє президент України Віктор Ющенко та колишній прем’єр Віктор Янукович, теж донеччанин та політичний союзник.
“Коли вище керівництво країни говорить про націоналізацію, це шкодить інвестиційному клімату. Як можна очікувати, що банки та наші кредитори з-за кордону почнуть знову позичати гроші, якщо на приватний бізнес падає тінь непевності?”.
Роман Олеарчик з Донецька
